Підприємці, які були зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) і згодом відновили свою діяльність як внутрішньо переміщені особи (ВПО), часто стикаються із непростою ситуацією. В інтегрованій картці платника податків (ІКП) може продовжувати обліковуватися недоїмка з єдиного соціального внеску (ЄСВ), накопичена за роки перебування на ТОТ.
Спроби вирішити це питання через подання заяви до органів ДПС про списання безнадійного боргу нерідко закінчуються фіскальними відмовами. Для того щоб розібратися у правомірності дій контролюючого органу в таких ситуаціях, необхідно проаналізувати періоди виникнення боргу та систему оподаткування, на якій перебував ФОП.
Податкове законодавство України змінювалося поетапно, тому правовий статус заборгованості безпосередньо залежить від конкретних часових проміжків та умов ведення діяльності.
Етап 2: Період 2017–2020 років (Загальна система оподаткування без доходу)
Ситуація суттєво відрізняється, якщо у вказані роки ФОП перебував на загальній системі оподаткування і фактично не здійснював діяльність (так звані «сплячі» підприємці). У таких випадках відмова податкової у позасудовому списанні має під собою формальне законне підґрунтя.
Якщо підприємець офіційно припинив діяльність після спливу цих строків, податкова служба наразі просто не має чіткого адміністративного механізму, щоб самостійно анулювати заборгованість в досудовому порядку на підставі звичайної заяви.
Оскільки відповідно до частини 16 статті 25 Закону № 2464-VI строк позовної давності щодо стягнення недоїмки з ЄСВ не застосовується, ця заборгованість автоматично не анулюється. Після отримання офіційної відмови від податкової одним із можливих шляхів врегулювання є звернення до суду.
Загальні підходи до формування правової позиції в суді:
- Оскарження боргу періоду АТО (2014–2015 рр.): У позовній заяві платники зазвичай посилаються на п. 9-4 Перехідних положень, вимагаючи визнати дії ДПС протиправними. Наявність сталої практики Верховного Суду за цим напрямком створює вагоме підґрунтя для аргументації позиції позивача.
- Аргументація щодо періоду «сплячого» ЄСВ (2017–2020 рр.): У судовому порядку платники іноді намагаються довести, що перебування території в окупації (наявність обставин непереборної сили) об'єктивно позбавило їх можливості вчасно подати необхідні заяви у загальновстановлені строки. Проте розгляд цієї частини вимог залежить від оцінки судом наданих доказів у кожній конкретній справі.
- Врегулювання заборгованості: Залежно від того, яку позицію займе суд щодо кожного з періодів, загальна сума недоїмки може бути скоригована. У разі часткової відмови суду у скасуванні певних періодів, для повного очищення картки платника заборгованість у цій частині доведеться сплатити.
Матеріал підготовлено інформаційною службою «Стезі-С». Стежте за оновленнями законодавства разом з нами.